Педагогічне есе

У кожній людині є сонце, тільки не треба його гасити  
                    Сократ             
         Шлях у педагогіку для мене був майже випадковим.
Народилася я в сімї медиків. З дитинства памятаю, як до батьків, сільських лікарів, ішли за допомогою односельці. У  них не було ні свят, ні вихідних. Але жодного разу я не чула їхнього нарікання на долю. Це стало нормою  життя. Але професію медика із нас, восьми дітей, обрала тільки моя сестра. А моя життєва дорога простелилася до Горлівського педагогічного інституту, після закінчення якого розпочала трудовий шлях у Лохвицькій гімназії №1. Тут відчула і перші радощі, і перші розчарування. Не раз доводилося наступати на одні й ті ж граблі, шукати виходів із складних педагогічних ситуацій, але саме тут я знайшла себе, по-справжньому відчула вчителькою. І «у мене жодних претензій  нема  до долі – моєї обраниці», як сказала Ліна Костенко.
Так, робота вчителя складна й виснажлива. Іноді опускаються руки перед небажанням учнів учитися, перед байдужістю до шкільних справ їх батьків. Але це моє. Кожного дня іду назустріч із дітьми як на свято (і це не перебільшення), бо що є святіше, ніж відкривати великий світ перед дітьми через вивчення іноземної мови.
Навчання у школі – це, кажучи математичною термінологією, завдання з багатьма невідомими. Одні діти беруться за все і майже все встигають. Інші – спробують одне, інше – не вийшло, і вже опустили руки. Як підтримати інтерес до знань? Як виховати дітей щасливими та успішними?
Пригадується притча про те, як майстер запропонував своєму учневі пройти складним лабіринтом.  Звісно, учень заблудився, і тоді наставник повів його на вершину гори, з якої лабіринт було видно як на долоні. Проаналізувавши свої помилки, подивившись збоку на ходи в печерах, учень пройшов цей шлях. Виявляється, в будь-якій справі дуже важливо поглянути на проблему збоку, відсторонено, тоді виникають нові ідеї, шляхи подолання перешкод. Щось подібне є і в роботі вчителя. Він теж нерідко блудить у лабіринтах методики, шукає шляхів до розуму і серця  своїх  вихованців. Тоді він прагне опуститися з гори власних знань і досвіду до її підніжжя, з якого починав шлях на гору – відчути себе на рівні учня, щоб зрозуміти, як і що треба робити вчителю, щоб навчальний матеріал засвоювався легше й цікавіше, щоб інтерес до вивчення предмета не згасав.
  Навчаючи дітей сьогодні, педагоги можуть навіть не знати на­зви деяких професій, які оберуть учні, коли виростуть, тому що таких  ще не існує. То, можливо, учні XXI століття потребують іншого навчання - навчання на перспективу?
Сьогодні використання інформаційних технологій – одна з умов успішного вивчення інозем­ної мови. Тому  як  учитель іноземної мови використовую інформаційні технології на всіх етапах навчання – це вимога часу. Сучасні ІКТ є ефективним інструментом, який полегшує засвоєння знань, робить навчання інтерактивним, комунікативно спрямованим, цікавим, наочним, індивідуальним. Можливості комп’ютерних технологій дуже значні, тому що вони дозволяють організувати різноманітну навчальну діяльність, значно підвищують ефективність та мотивацію навчання.
Змінюються умови навчання й підходи до виховання, та незмінним залишається головне: призначення вчителя  – навчити людину бути Людиною, не погасити вогника в її очах.


Немає коментарів:

Дописати коментар